Хотілося б відзначити, що проблема визначення точного діагнозу при гаймориті сьогодні стоїть дуже гостро. Дуже часто багато отоларингологів «не заморачуються» і з метою діагностики просто направляють пацієнтів на звичайні дослідження – ендоскопію, традиційний рентген, які в результаті не дають побачити повну картину захворювання. Унаслідок чого пацієнт довгий час лікує не те, що потрібно, найчастіше – риногенний гайморит. Призначаються проколи, промивання, антибіотики… Це лікування виявляється безрезультатним, а іноді просто затягується на місяці, роки і неминуче призводить до виникнення ускладнень. І постає питання: «Що ж було зроблено не так?». Про це ми й поговоримо у нашій статті.
Отже, для початку давайте докладніше розглянемо, що таке одонтогенний гайморит (синусит) і чому він виникає?
Як ми вже писали вище, звичайний гайморит викликає вірус, до якого згодом приєднується інфекція. Найчастіше він є ускладненням ГРЗ, грипу або хронічного риніту через закладність носа, звуження каналів пазух і утрудненні відтоку запальної рідини з гайморової пазухи в середній носовий хід. Однак при одонтогенному все відбувається інакше.
Розвиток так званого «зубного» гаймориту найчастіше пов’язаний з анатомічною близькістю верхівок коренів зубів верхньої щелепи до нижньої стінки гайморової пазухи.
Справа в тому, що коріння верхніх корінних зубів зазвичай повністю знаходяться у відростку верхньої щелепи, але іноді, з різних причин, кісткова тканина може тоншати, і корені зубів починають виступати у верхньощелепну пазуху носа. Якщо зуб уражений карієсом (особливо якщо є ускладнення – пульпіт, періодонтит, кіста), то, природно, у ньому присутній вогнище хронічної інфекції, яка поширюється на слизову оболонку гайморової пазухи.
Також, причиною даного захворювання може стати:
- механічний занесення інфекції з хворого зуба в пазуху при порушенні правил ендодонтичного лікування або видалення зуба;
- інородні тіла – «забуті» уламки інструментів у коренях зубів, виведення пломбувального матеріалу в порожнину верхньощелепної пазухи, гуттаперчові штифти, імплантати тощо;
- ретіновані та дистоповані зуби.
Як ми бачимо, факторів, що викликають одонтогенну форму гаймориту, не мало. Саме тому, за наявності симптомів синуситу, дуже важливо провести правильну діагностику. У цьому випадку традиційний рентген не дає всіх даних про верхньощелепну пазуху. Тут доречно провести найінформативніший метод дослідження – конусно-променеву комп’ютерну томографію (КПКТ).
Чому саме КЛКТ?
Сьогодні КТ у діагностиці ЛОР-захворювань не має альтернатив. КТ придаткових пазух носа дозволяє отримати серію тонких зрізів та побудувати тривимірну реконструкцію досліджуваної області.
А це означає, що цей метод 3D-візуалізації кісткових структур щелепно-лицьової області на 100% дозволяє визначити етіологію патологічного процесу у верхньощелепному синусі та абсолютно точно вказати – чи це звуження каналів пазух, чи це зуби. Крім того, на КЛКТ можна побачити не лише структуру кісткової тканини, а й м’якотканні утворення, такі як поліпи та інші новоутворення, які теж можуть бути причинами гаймориту.
Знання візуальних особливостей картини захворювання допоможе правильно визначити тактику лікування та направити пацієнта до потрібного фахівця – стоматолога або ЛОРа.
Де зробити 3D дослідження (КТ) придаткових пазух носа у Харкові?
Якісну та безпечну конусно-променеву комп’ютерну томографію придаткових пазух носа ви можете пройти у нашому діагностичному центрі (біля ТРК «Україна»).
Ціна на КТ придаткових пазух носа – всього 320 грн. За бажанням ви можете отримати висновок лікаря-рентгенолога.