Ми розглянемо МРТ та конусно-променеву комп’ютерну томографію (КПКТ). Ці методи діагностики будуть проаналізовані з точки зору дослідження голови. Це пов’язано з тим, що найчастіше пацієнти стикаються з МРТ або КПКТ при виявленні патології саме в цій області.
У чому різниця між КТ та МРТ?
Багато хто вважає МРТ і КТ ідентичними методами, оскільки їх об’єднує слово «томографія», що означає отримання прошаркових зрізів органів і тканин, зображення яких після сканування надходить на персональний комп’ютер для подальшої інтерпретації. Але все ж таки існує суттєва різниця за принципом дії та чутливістю (які тканини краще видно) між КТ і МРТ. Відмінність цих методів дослідження ми навели у таблицю.
|
Комп’ютерна томографія |
Магнітно-резонансна томографія |
|
| Фізичні основи | В основі КТ лежить властивість рентгенівського випромінювання поглинатися залежно від щільності конкретних тканин організму. Оскільки різні ділянки об’єкта, що сканується, мають різну здатність до поглинання, це можна відобразити за допомогою зображення. Причому, чим з більшої кількості точок знімається інформація, тим об’єктивнішим воно є. | При МРТ пацієнт поміщається у потужне магнітне поле, завдяки чому атоми водню в організмі починають змінювати своє положення. Томограф надсилає електромагнітні імпульси, а виникаючий в організмі ефект фіксується обладнанням і перетворюється у цифрову форму, отримуючи прошаркове зображення. |
| Час дослідження | Сканування однієї області займає від 15 секунд до кількох хвилин | Сканування однієї області займає від 20 до 40 хвилин |
| Загальні показання | Травми кісток черепа; Підозри на пухлинні утворення кісток черепа; Стоматологічні показання (в ортодонтичному лікуванні, при імплантації, при захворюваннях ВНЧС, при ендодонтичному лікуванні та ін.); ЛОР-показання (дослідження лицевого скелета, придаткових пазух носа та ін.); Дослідження скроневих кісток. |
Підозри на пухлини головного мозку; Інсульт; Порушення розвитку головного мозку; Запалення мозкової тканини; Патології оболонок головного мозку; Дослідження гіпофіза та внутрішньочерепних нервів; Пухлинні утворення м’яких тканин; Розсіяний склероз. |
| Протипоказання | Вагітність | Наявність кардіостимулятора; Наявність електронних імплантів внутрішнього вуха; Клаустрофобія; Порушення свідомості. |
| Проведення процедури | Під час дослідження щелепно-лицевої області КТ проводиться на спеціальному апараті у положенні сидячи або стоячи. При цьому навколо пацієнта повільно обертається рентгенівська трубка та датчик. | МРТ являє собою циліндричну трубу, оточену магнітом. Пацієнт лягає на спеціальну кушетку і проходить сканування. |
З таблиці ми бачимо, що КТ та МРТ – суттєво різні методи діагностики. В цілому, МРТ краще розрізняє м’які тканини, а кісткові структури при цьому практично не видно. Таким чином, магнітно-резонансна томографія більш інформативна при вогнищевих та дифузних ураженнях структур головного мозку. Що стосується КЛКТ, то цей метод діагностики доцільно проводити при дослідженні кісткових структур, а саме щелеп, зубів, черепа, СНЩС тощо. В низці випадків, наприклад при травмах голови, ці два методи призначають одночасно.
Сподіваємося, що Ви отримали повну інформацію про можливості КТ та МРТ і тепер знаєте, коли і в якому випадку проводиться те чи інше дослідження. Якщо у Вас виникли запитання, то Ви можете їх задати нашим фахівцям.